субота, 28 серпня 2021 р.

Методичні рекомендації викладання географії у 2021/2022 навчальному році

 

У 2021/2022 навчальному році учні 6-9 класів продовжать вивчати географію за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804, що розміщена на офіційному вебсайті МОН за покликанням:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-

programi/navchalni-programi-5-9-klas

З вересня 2021 року учні 10-11 класів вивчатимуть географію  на рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень - 10 клас) та (35 годин, 1 год. на тиждень - 11 клас), на профільному рівні (175 годин, 5 год. на тиждень) за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407. 

(Режим доступу: (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednyaosvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv), використовуючи методичні рекомендації, розроблені МОН спільно з  ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Національною академією педагогічних наук України (лист МОН від 01.07.2019 № 1/11-5966). (URL: https://www.auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-

137/2019_mon_metodychni_rekomendaciyi_27-06.pdf)

Кількість годин на вивчення програмного матеріалу за темами курсів 6-9 класів та 10-11 як на рівні стандарту, так і профільному, є орієнтовною її можна змінювати в межах визначеного навчального часу. Учитель може на власний розсуд змінити розподіл годин між темами і розділами, використати години резервного часу з метою глибшого вивчення окремих тем, проведення уроків узагальнення і систематизації знань після вивчення великих розділів і тем, проведення екскурсій, зустрічей, обговорення дискусійних питань, що виникли під час вивчення певних тем тощо.

Сьогодні перед учителем географії поставлено складне методичне завдання – реалізувати на практиці компетентнісний підхід. У географічній освіті це інноваційний напрям, що дає можливість по-новому сприйняти і зрозуміти важливе методичне питання – «з якою метою вчити школярів географії?». Інструментом забезпечення успіху навчання географії має стати наскрізне застосування в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (мультимедійні презентації, інтерактивні дошки, електронні словники, довідники, енциклопедії та ін. засоби навчання, аудіо-, відео- техніка, Інтернет-ресурси і т.п.). Сучасний учитель вибирає серед, описаних у методичній літературі технологій і методів, до прикладу: «перевернутий клас», «подієва освіта» «гейміфікація», «бріколаж», змішане навчання (blended learning гібридне)», система управління навчальним процесом (LMS),  «хмарне» навчання», «скрайбінг» «кейс-метод» та інших, той, який органічно поєднається з особливостями змісту теми, що вивчається, індивідуальними особливостями учнів та їх підготовкою

Оцінюючи результати  навчально – пізнавальної діяльності учнів з географії, необхідно урізноманітнювати завдання, враховуючи всі рівні конгнітивного домену: низький рівень знань - вважається найнижчим рівнем, тестові завдання цього рівня, переважно, вимагають згадати раніше засвоєний матеріал, це завдання на перевірку знання термінології, фактів, визначень, класифікацій, правил, методів і т. д. Рівень розуміння - вимагає інтерпретації матеріалу, трансформація текстового матеріалу мовою карт, графіків і рисунків тощо. Рівень застосування - характеризує здатність використовувати вивчений матеріал у новій ситуації. До цієї когнітивної категорії належить застосування знань, законів, закономірностей у практичних ситуаціях розрахунки із застосуванням вивчених алгоритмів розв’язку тощо. Рівень аналізу – (здатність розкласти ціле на частини) Прикладами завдань, що стосуються аналітичних здібностей, можуть бути такі, що потребують зробити невизначені припущення, розрізнити факти та наслідки, вибрати доречні дані. Аналіз вимагає не лише володіння знаннями, а й розуміння взаємозв’язків між різними типами відомостей. Аналіз вважається вищим когнітивним рівнем. Рівень синтезу (складання цілого з частин). Прикладами завдань, що стосуються здатності до синтезу, можуть бути такі, що потребують складання відбору ознак, характеристик, дій або експерименту в конкретній ситуації, створення нових прикладів, формулювання класифікаційних принципів. Рівень оцінювання - стосується здатності давати оцінку, зокрема критичну, процесам, явищам, особливостям, доказам, перспективам. Створення тестових завдань на рівень оцінювання є складним. Як правило, такі  завдання базуються на порівнянні, виборі за певним критерієм (провідний, важливий, поширений, ефективний тощо), вони є об’єктивнішими, коли таке порівняння можливе. 

Когнітивні рівні завдань корелюються вимогами до оцінювання рівня навчально-пізнавальної діяльності учня, які педагогам відомі. 

Рекомендовано також при формуванні завдань для визначення рівня навчальних досягнень використати досвід міжнародного дослідження PISA, яка є «законодавицею» у створенні завдань, що їх найчастіше називають компетентнісно орієнтованими. Компетентнісно орієнтовані завдання мають розгорнутий стимул, в якому міститься майже вся необхідна для виконання теоретична інформація, подекуди навіть надлишкова – учні мають самі виокремити факти та дані, необхідні для розв’язування задач та відповіді на запитання: вміння працювати в таких «зашумлених» умовах є однією з важливих  навичок компетентної людини. Зазвичай стимул містить одну або декілька моделей, що дають змогу представити дані, необхідні для роботи: у дослідженні PISA – це графічні, математичні та вербальні моделі. За реалізації завдання в електронній формі стимул може містити складні імітаційні моделі, аналіз яких дасть учням змогу здобути необхідні для відповіді на запитання факти. Такі завдання апелюють до важливих для учнів проблем і потреб, але часто це може бути прихованим, не виокремленим у спеціальні речення.

Виконання аналітичних завдань та досліджень, спрямованих на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, що пропонуються під час виконання програмних практичних робіт, через які реалізується практична спрямованість курсу, стануть важливою формою і засобом перевірки та оцінювання результатів навчання, які є обов’язковими для всіх учнів класу.

Обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя. Для учнів, старшої школи що вивчають географію на профільному рівні вчитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі. 

Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або в групі. Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.

Письмові роботи з географії у тому числі тематичні, що виконуються протягом семестру, після завершення вивчення теми, можуть виконуватися у різному форматі.

Підсумкові (контрольні) роботи, дві на рік (одна за семестр) готуються вчителем (рекомендовано тестовий формат з картографічним завданням), виконується письмово і є обов’язковою.

Для запобігання перевантаження учнів, час проведення підсумкових (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора освітнього закладу за погодженням із вчителем. 

Важливим залишається питання – робота з комп’ютерними симуляціями та імітаційними параметризованими моделями. Наступна PISA буде «електронною», а не «паперовою», тож треба готуватися до роботи з такими завданнями, адже геосервісів (Wikimapia (wikimapia.org); Google Maps (maps.google.com); Google Earth (earth.google.com) та ін), що надають інструменти для роботи з географічними даними та дозволяють користувачеві ознайомлюватися з різними країнами світу і навіть віртуально подорожувати; шукати різні об’єкти на карті Землі, переглядати, коментувати, доповнювати світлинами у наш інформаційний час достатньо.

«Список навчальних програм, підручників та посібників для закладів загальної середньої освіти, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання в закладах загальної середньої освіти» включає необхідне для успішного навчання навчально-методичне забезпечення та розміщується на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням:  https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/)

Також інформуємо, що на цьому ж сайті у розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників з географії (режим доступу:

https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/),

 розміщено науково-популярне видання серії «Шкільна бібліотека» «Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття» посібник для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Гільберг Т. Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.) (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklnabbloteka/unkaln-stornki-geograf-viznachn-geografchn-vdkrittya-posbnik-sershklna-bbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalno-seredno-osvti-avt-glberg-t-g-lisyu-v-sovenko-v-v/)

Цитуючи Національний звіт за результатами PISA із висновків: «Досвід успішних освітніх реформ однієї країни найчастіше не можна використати в іншій країні як готовий рецепт…», будемо формувати своє географічне освітнє середовище, враховуючи кращий міжнародний досвід. Тим паче, що в більшості випадків наслідки тих чи тих рішень, що можуть бути прийняті, в тому числі за підсумками врахування результатів PISA, можна буде оцінити лише за 5–7 років.

Вчителі-географи й цього навчального року можуть отримати фахову підтримку, що надають традиційно науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, журнал «Географія. Книжковий додаток», науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм», що відображають виклики та тенденції у географічній освіті. Сторінки видань знайомлять з ідеями та найкращим досвідом педагогічних працівників за всіма напрямами освітніх трансформацій.

Посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті, відео-лекції, інші джерела:

1.           Географіка. Географічний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/metodika_vikladannja_geogra fiji/35

2.           Інтернет     на      користь:     онлайн-ресурси для    вивчення    географії  [Електронний   ресурс].           Режим        доступу:

https://naurok.com.ua/post/internet-na-korist-onlayn-resursi-dlyavivchennya-geografi

3.           Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у закладах загальної середньої освіти з навчанням українською мовою у 2019/20 навчальному році [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки, 2017. – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/ 4.  PISA: природничо-наукова грамотність / уклад.Т. С. Вакуленко, С. В. Ломакович, В. М. Терещенко, С. А. Новікова; перекл. К. Є. Шумова. – Київ, 2018. – 119 с.

5.           Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. :М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. – Київ : УЦОЯО, 2019. –

439 с.

6.           Уроки PISA -2018: Природничо-наукова грамотність і як її розвивати

/авт. О. Козленко, Інституту педагогіки НАПН України ж-л «Біологія і хімія в рідній школі». — 2020. – № 1 – 8 стор.

понеділок, 15 березня 2021 р.

Участь в МАН

22 січня 2021 року в рамках  I етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт секції МАН "Географія та ландшафтознавство"відбувся постерний захист наукових проєктів, у якому взяли участь 2 конкурсантів. Учениця 9 класу Іллінівського ОЗЗСО з поглибленим вивчення іноземних мов Осаволюк Вікторія (керівник Філіппова Надія Костянтинівна) та учениця 10 класу Тарасівського навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів Федорчук Анастасія (керівник   Деканенко Олена Ігорівна). Обидві учениці показали свої здібності під час захисту наукових робіт, уміння дискутувати, відстоювати власну позицію. Довели актуальність теми свого дослідження. Обидві роботи, за рішенням журі відправлено для участі у ІІ етапі конкурсу-захисту. 

Бажаємо нашим конкурсантам перемоги!




Підсумки участі у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з географії

 22 листопада 2020 року відбувся  ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії. В олімпіаді взяли участь 17 учнів 7-11 класів. Учні виконували тестові завдання, завдання теоретичного та практичного турів.

За результатами олімпіади диплом І ступеня отримала учениця 7 класу Катеринівської ЗОШ Шахбазян Аріна. Диплом ІІ ступеня – учениця 10 класу Катеринівської ЗОШ Івакіна Варвара. Дипломи ІІІ ступеня отримали: учениця 7 класу – Ганжа Кароліна (Іллінівський ОЗЗСО), учениця 8 класу – Шматько Вікторія (Степанівська філія І-ІІІст.), учениця 9 класу – Осаволюк Вікторія (Іллінівський ОЗЗСО), та учениця 10 класу Рудік Анна (Тарасівський НВК).

Роботи Івакіної Варвари та Рудік Анни відправлено для участі у ІІІ турі олімпіади. Вітаємо переможців! 

Новини

 22 жовтня 2020 року керівником обласного МО вчителів географії Саматовою О. В. проведено  тренінг з теми: «Способи зображення на тематичних картах». Заняття 2. «Особливості нової програми 11 класу з географії. Навчально – методичне забезпечення» для керівників МО та вчителів географії ЗЗСО. Зустріч проходила у веб-просторі. Вчителі географії, керівники МО Донецької області ділилися своїми наробками з відповідної теми. Надали практичну допомогу вчителям географії, познайомили з новинками навчально-методичної літератури з географії 11 класу.



неділя, 30 серпня 2020 р.

Про перебіг другого дня VІ Конгресу освітян Донеччини «Освіта Донеччини: гнучка, інноваційна, якісна!»

     Другий день Конгресу освітян Донеччини «Освіта Донеччини: гнучка, інноваційна, якісна!» охопив понад 2000 освітян, серед яких були науковці, керівники ЗЗСО, ЗДО, ЗПО, ЗПТО, методисти, учителі-предметники, початкових класів, психологи та представники громадськості. Різноманітність тем, запропонована педагогам для обговорення, дала можливість глибоко, системно й ґрунтовно висвітлити всі актуальні проблеми сучасної освіти: від дошкільної до профільної.

Локація вчителів природничого циклу «Шкільна природнича освіта у чотиривимірному просторі»

У межах роботи VI конгресу освітян Донеччини відділом природничих дисциплін проведено низку методичних заходів:
  • онлайн-семінар «Природнича освіта у чотиривимірному просторі» для вчителів дисциплін природничого циклу, до якого долучилося 100 освітян області;
  • круглий стіл для методистів та вчителів географії «Інноваційне освітнє середовище у контексті проєктування особистісного розвитку учнів через географічну освіту», який об’єднав учителів географії;
  • віртуальний семінар «У фокусі методичної уваги: перспективи розвитку шкільної фізичної освіти», у якому взяли участь близько 50 педагогів: методисти, відповідальні за викладання фізики та астрономії;
  • панельна дискусія «Історії успіху – дієві рекомендації щодо реформування освітнього простору в умовах сьогодення» для керівників предметно-методичних комісій та вчителів хімії, біології та екології.
  Низку серпневих заходів відділу природничих дисциплін традиційно відкрили Шабанов В., завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОБЛІППО, і Гундарева Г., завідувачка відділу природничих дисциплін. Вони проаналізували здобутки вчителів-природничників області у 2019-2020 навчальному році, спрямувавши їхню діяльність на новий навчальний рік. Учасники семінару розглянули такі питання, як розвиток професійної компетентності вчителів природничого циклу в контексті Нової української школи, упровадження нових методів навчання з урахуванням реалій сьогодення, інструменти роботи електронного дистанційного навчання тощо.
     Спікери Максименко О., директорка та вчителька географії КЗ «Званівська ЗОШ I-III ступенів», презентувала роботу обласної творчої групи щодо методичних рекомендацій з організації коригуючого навчання і діагностичних робіт з географії на початку нового навчального року, Горбунов М., учитель географії КЗ «Очеретинський НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів – дошкільний навчальний заклад (опорний навчальний заклад) Ясинуватського району, провів віртуальний огляд сучасних інтернет-технологій у шкільній географічній освіті. Комісарова І., учителька географії ЗОШ І-ІІІ ступенів № 57 Маріупольської міської ради, презентувала досвід учителів Маріуполя щодо створення інноваційного освітнього середовища.
    Підбиваючи підсумки заходу, учасники провели рефлексію та запропонували внести до резолюції VI Конгресу освітян Донеччини таке:
  • акцентувати увагу методичних служб та методичних об’єднань міст/районів/ОТГ на необхідності модернізації системи викладання дисциплін природничого циклу з урахуванням викликів сьогодення, зокрема активного впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання;
  • визначити серед основних пріоритетів цифровізацію природничої освіти та впровадження STEM-технологій в освітній процес.


неділя, 25 серпня 2019 р.

V Конгрес освітян Донеччини «Нова українська школа: вчимося вчити по-новому». День другий

21 серпня 2019 року на базі Краматорської української гімназії продовжив свою роботу V Конгрес освітян Донеччини «Нова українська школа: вчимося вчити по-новому». До роботи долучилися 288 осіб: методисти та керівники МО міських, районних, ОТГ, педагоги опорних шкіл та ЗЗСО.
Виставку новаторських практик «Дизайн Нової української школи: рік другий» складали інноваційні доробки методистів, управлінців та педагогічних працівників:
  • «Сучасний Hand made» — були представлені методичні матеріали вчителів технології та сучасні вироби декоративно-ужиткового мистецтва педагогів, учнів ЗЗСО області.
  • «STEAM-проєкти на уроках природничо-математичних дисциплін: від ідеї до втілення» — були презентовані проєкти робототехніки з різних куточків Донецької області.
З метою обміну досвідом й методичними знахідками освітяни, демонструючи власні матеріали та принципи їх використання, обмінювалися презентаційними варіантами брошур і буклетів. Натхненними та сповненими оптимізму учасники продовжили цікаве спілкування в секціях.
Перед початком плідної роботи перед учасниками, а саме учителями дисциплін природничого циклу, виступила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тимочко Тетяна Валентинівна. Вона висвітлила перспективний план дій щодо просвітницької роботи в області з екологічних питань, наголосивши на важливості формування екологічної обізнаності учасників освітнього процесу.
Круглий стіл
«Інноваційне освітнє середовище в контексті проєктування особистісного розвитку учнів через географічну освіту»
Круглий стіл об’єднав 35 представників географічної освіти Донеччини. Учасників привітала Саматова Олена Вікторівна, методист кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання. Робота секції виявилася плідною. Учасники V Конгресу освітян Донеччини обговорили необхідність «посилення» компетентнісної, практичної спрямованості курсу географії, яка передбачає не тільки підвищення ефективності виконання практичних робіт і досліджень, а й використання методів, прийомів та технологій, спрямованих на формування умінь школярів. Серед напрямків роботи, які обговорювалися, зроблено акцент на особистості учня, його індивідуальності, рівні підготовленості. Особливу увагу зосередили на питаннях сталого розвитку, національно-патріотичного та екологічного виховання на уроках географії та в позаурочній діяльності.
Своїми методичними родзинками поділилася вчитель географії вищої категорії, старший учитель Краматорської ЗОШ № 9 Сімонова-Казьміна О. М., провівши майстер-клас із використанням інноваційних методів та прийомів на уроках географії: «Кріптограми», « Хмаринки слів» та ін.
Цікавим та актуальним виявився методичний квест «Сучасні тенденції та вимоги модернізації географічної освіти». Учитель географії Комунального закладу Очеретинського навчально-виховного комплексу: ЗОШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів – дошкільний навчальний заклад (опорний навчальний заклад) Ясинуватського району Донецької області та переможець обласного етапу конкурсу «Учитель року–2019» ознайомив колег із цікавими сайтами, які можуть стати у пригоді сучасному вчителеві.
Саматова Олена Вікторівна звернула увагу на впровадження принципу дитиноцентризму та проєктування особистісного розвитку учнів через географічну освіту на шляху до «Школи майбутнього».

Відкриття VКонгресу освітян Донеччини «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ВЧИМОСЯ ВЧИТИ ПО-НОВОМУ»


Другий день: «Сучасний Hand-made»; «STEA-проекти на уроках природничо-математичних дисциплін: від ідеї до втілення»


Всеукраїнська серпнева конференція «Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи»

19 серпня за участі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Міністерки освіти і науки Лілії Гриневич відбувся традиційний освітянський форум — Всеукраїнська серпнева конференція. Цього року темою масштабної зустрічі освітян з усієї України була «Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи».
У межах конференції була проведені загальна дискусія щодо майбутнього реформування української освіти, а також різнопланові панелі: про результати першого року НУШ та підготовку до 2019/2020 навчального року, стандарт базової середньої освіти НУШ, педагогіку партнерства, інклюзію, фінансування освіти, розвиток професійної та педагогічної освіти тощо. Також були представлені електронні підручники й нові підходи до шкільного харчування, працювала виставка обладнання та навчальних матеріалів.
Донеччину на заході представляли Лук’янчук Т. О., радниця патронатної служби голови Донецької обласної держадміністрації; Сідашева Т. В, в.о. директора департаменту освіти і науки; Бурцева Ю. О., в.о. ректора Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Шабанов В. І., завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання; Капінус Н. О., завідувачка відділу початкової освіти; Гарна С. Ю., завідувачка відділу гуманітарної освіти; Коваль А. В., завідувачка обласного ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти; Томчук С. В., директорка Добропільського НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів – дошкільний навчальний заклад»; Жидкова Л. В., директорка Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12;  Рубчева Т. В., учителька початкових класів Добропільського НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів – дошкільний навчальний заклад»; Сєдакова О. В., учителька початкових класів ЗЗСО I-III ступенів № 8 військово – цивільної адміністрації міста Торецьк; Єфіменко О. С., директор Маріупольського вищого металургійного професійного училища; Швидкий С. М., проректор із науково-методичної роботи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»; Олійник О. І., директор КЗ «Поковський педагогічний коледж».
За активну співпрацю та вагомий внесок у розбудову Нової української школи колективи департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації та інституту післядипломної педагогічної освіти, директори і вчителі пілотних шкіл отримали подяки від Міністра освіти і науки України.
Лілія Гриневич завершила свій виступ такими словами: «В умовах дедалі більш мінливого, невизначеного, складного та неоднозначного світу освіта може допомогти нам відповісти на проблеми та не пасувати перед ними. Це цілком суголосно і нашим потребам та реаліям. Тож давайте матимемо мужність і здатність триматися разом заради змін на краще, заради нашого спільного добробуту і зростання. Перед нами дуже багато роботи, там для кожного знайдеться своє місце».
Переконані, що разом ми зможемо визначити стратегічні пріоритети розвитку освіти регіону в умовах децентралізації, скерувати педагогічну спільноту до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, суспільства, держави на засадах європейських вимірів якості освіти.
З матеріалами заходу можна ознайомитися за посиланням.

вівторок, 26 лютого 2019 р.

Завершився Зональний етап «Учитель року - 2019»

Вітаємо!
Амеліна Олександра Анатолійовича
учителя географії Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з ІІ місцем в номінації «Географія»