У 2021/2022
навчальному році учні 6-9 класів продовжать вивчати географію за навчальною
програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804, що розміщена на
офіційному вебсайті МОН за покликанням:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-
programi/navchalni-programi-5-9-klas
З вересня 2021 року
учні 10-11 класів вивчатимуть географію
на рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень - 10 клас) та (35
годин, 1 год. на тиждень - 11 клас), на профільному рівні (175 годин, 5 год. на
тиждень) за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 №
1407.
(Режим доступу: (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednyaosvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv),
використовуючи методичні рекомендації, розроблені МОН спільно з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»,
Національною академією педагогічних наук України (лист МОН від 01.07.2019 №
1/11-5966). (URL: https://www.auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-
137/2019_mon_metodychni_rekomendaciyi_27-06.pdf)
Кількість годин на
вивчення програмного матеріалу за темами курсів 6-9 класів та 10-11 як на рівні
стандарту, так і профільному, є орієнтовною її можна змінювати в межах
визначеного навчального часу. Учитель може на власний розсуд змінити розподіл
годин між темами і розділами, використати години резервного часу з метою
глибшого вивчення окремих тем, проведення уроків узагальнення і систематизації
знань після вивчення великих розділів і тем, проведення екскурсій, зустрічей,
обговорення дискусійних питань, що виникли під час вивчення певних тем тощо.
Сьогодні перед
учителем географії поставлено складне методичне завдання – реалізувати на
практиці компетентнісний підхід. У географічній освіті це інноваційний напрям,
що дає можливість по-новому сприйняти і зрозуміти важливе методичне питання –
«з якою метою вчити школярів географії?». Інструментом забезпечення успіху
навчання географії має стати наскрізне застосування в освітньому процесі
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (мультимедійні презентації,
інтерактивні дошки, електронні словники, довідники, енциклопедії та ін. засоби
навчання, аудіо-, відео- техніка, Інтернет-ресурси і т.п.). Сучасний учитель
вибирає серед, описаних у методичній літературі технологій і методів, до
прикладу: «перевернутий клас», «подієва освіта» «гейміфікація», «бріколаж»,
змішане навчання (blended learning гібридне)», система управління навчальним
процесом (LMS), «хмарне» навчання»,
«скрайбінг» «кейс-метод» та інших, той, який органічно поєднається з
особливостями змісту теми, що вивчається, індивідуальними особливостями учнів
та їх підготовкою
Оцінюючи
результати навчально – пізнавальної діяльності
учнів з географії, необхідно урізноманітнювати завдання, враховуючи всі рівні
конгнітивного домену: низький рівень знань - вважається найнижчим рівнем,
тестові завдання цього рівня, переважно, вимагають згадати раніше засвоєний
матеріал, це завдання на перевірку знання термінології, фактів, визначень,
класифікацій, правил, методів і т. д. Рівень розуміння - вимагає інтерпретації
матеріалу, трансформація текстового матеріалу мовою карт, графіків і рисунків
тощо. Рівень застосування - характеризує здатність використовувати вивчений
матеріал у новій ситуації. До цієї когнітивної категорії належить застосування
знань, законів, закономірностей у практичних ситуаціях розрахунки із
застосуванням вивчених алгоритмів розв’язку тощо. Рівень аналізу – (здатність
розкласти ціле на частини) Прикладами завдань, що стосуються аналітичних
здібностей, можуть бути такі, що потребують зробити невизначені припущення,
розрізнити факти та наслідки, вибрати доречні дані. Аналіз вимагає не лише
володіння знаннями, а й розуміння взаємозв’язків між різними типами відомостей.
Аналіз вважається вищим когнітивним рівнем. Рівень синтезу (складання цілого з
частин). Прикладами завдань, що стосуються здатності до синтезу, можуть бути
такі, що потребують складання відбору ознак, характеристик, дій або
експерименту в конкретній ситуації, створення нових прикладів, формулювання
класифікаційних принципів. Рівень оцінювання - стосується здатності давати
оцінку, зокрема критичну, процесам, явищам, особливостям, доказам,
перспективам. Створення тестових завдань на рівень оцінювання є складним. Як
правило, такі завдання базуються на
порівнянні, виборі за певним критерієм (провідний, важливий, поширений,
ефективний тощо), вони є об’єктивнішими, коли таке порівняння можливе.
Когнітивні рівні
завдань корелюються вимогами до оцінювання рівня навчально-пізнавальної
діяльності учня, які педагогам відомі.
Рекомендовано також
при формуванні завдань для визначення рівня навчальних досягнень використати
досвід міжнародного дослідження PISA, яка є «законодавицею» у створенні
завдань, що їх найчастіше називають компетентнісно орієнтованими.
Компетентнісно орієнтовані завдання мають розгорнутий стимул, в якому міститься
майже вся необхідна для виконання теоретична інформація, подекуди навіть надлишкова
– учні мають самі виокремити факти та дані, необхідні для розв’язування задач
та відповіді на запитання: вміння працювати в таких «зашумлених» умовах є
однією з важливих навичок компетентної
людини. Зазвичай стимул містить одну або декілька моделей, що дають змогу
представити дані, необхідні для роботи: у дослідженні PISA – це графічні,
математичні та вербальні моделі. За реалізації завдання в електронній формі
стимул може містити складні імітаційні моделі, аналіз яких дасть учням змогу
здобути необхідні для відповіді на запитання факти. Такі завдання апелюють до
важливих для учнів проблем і потреб, але часто це може бути прихованим, не
виокремленим у спеціальні речення.
Виконання
аналітичних завдань та досліджень, спрямованих на розвиток умінь і навичок
роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, розв’язання
географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення
порівняльного аналізу, що пропонуються під час виконання програмних практичних
робіт, через які реалізується практична спрямованість курсу, стануть важливою
формою і засобом перевірки та оцінювання результатів навчання, які є
обов’язковими для всіх учнів класу.
Обов’язковими для
оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя. Для учнів, старшої школи що вивчають географію на профільному рівні вчитель
обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі.
Із запропонованої
тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (упродовж року) та
виконує його індивідуально або в групі. Учитель оцінює таку роботу під час її
захисту чи презентації.
Письмові роботи з
географії у тому числі тематичні, що виконуються протягом семестру, після
завершення вивчення теми, можуть виконуватися у різному форматі.
Підсумкові (контрольні)
роботи, дві на рік (одна за семестр) готуються вчителем (рекомендовано тестовий
формат з картографічним завданням), виконується письмово і є обов’язковою.
Для запобігання
перевантаження учнів, час проведення підсумкових (контрольних) робіт визначається
загальношкільним графіком, складеним заступником директора освітнього закладу
за погодженням із вчителем.
Важливим
залишається питання – робота з комп’ютерними симуляціями та імітаційними
параметризованими моделями. Наступна PISA буде «електронною», а не «паперовою»,
тож треба готуватися до роботи з такими завданнями, адже геосервісів (Wikimapia
(wikimapia.org); Google Maps (maps.google.com); Google Earth (earth.google.com)
та ін), що надають інструменти для роботи з географічними даними та дозволяють
користувачеві ознайомлюватися з різними країнами світу і навіть віртуально
подорожувати; шукати різні об’єкти на карті Землі, переглядати, коментувати,
доповнювати світлинами у наш інформаційний час достатньо.
«Список навчальних
програм, підручників та посібників для закладів загальної середньої освіти,
яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для
використання в закладах загальної середньої освіти» включає необхідне для
успішного навчання навчально-методичне забезпечення та розміщується на
офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/)
Також інформуємо,
що на цьому ж сайті у розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій
підручників з географії (режим доступу:
https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/),
розміщено науково-популярне видання серії
«Шкільна бібліотека» «Унікальні сторінки географії. Визначні географічні
відкриття» посібник для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт.
Гільберг Т. Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.) (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklnabbloteka/unkaln-stornki-geograf-viznachn-geografchn-vdkrittya-posbnik-sershklna-bbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalno-seredno-osvti-avt-glberg-t-g-lisyu-v-sovenko-v-v/)
Цитуючи
Національний звіт за результатами PISA із висновків: «Досвід успішних освітніх
реформ однієї країни найчастіше не можна використати в іншій країні як готовий
рецепт…», будемо формувати своє географічне освітнє середовище, враховуючи
кращий міжнародний досвід. Тим паче, що в більшості випадків наслідки тих чи
тих рішень, що можуть бути прийняті, в тому числі за підсумками врахування
результатів PISA, можна буде оцінити лише за 5–7 років.
Вчителі-географи й
цього навчального року можуть отримати фахову підтримку, що надають традиційно
науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства
освіти і науки України, журнал «Географія. Книжковий додаток»,
науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета
«Краєзнавство. Географія. Туризм», що відображають виклики та тенденції у
географічній освіті. Сторінки видань знайомлять з ідеями та найкращим досвідом
педагогічних працівників за всіма напрямами освітніх трансформацій.
Посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті,
відео-лекції, інші джерела:
1.
Географіка. Географічний портал
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/metodika_vikladannja_geogra
fiji/35
2.
Інтернет на користь: онлайн-ресурси для вивчення географії
[Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
https://naurok.com.ua/post/internet-na-korist-onlayn-resursi-dlyavivchennya-geografi
3.
Перелік навчальних програм,
підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством
освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у закладах
загальної середньої освіти з навчанням українською мовою у 2019/20 навчальному
році [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки, 2017. – Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/ 4. PISA: природничо-наукова грамотність /
уклад.Т. С. Вакуленко, С. В. Ломакович, В. М. Терещенко, С. А. Новікова;
перекл. К. Є. Шумова. – Київ, 2018. – 119 с.
5.
Національний звіт за результатами
міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. :М. Мазорчук (осн.
автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та
ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. – Київ : УЦОЯО, 2019. –
439 с.
6.
Уроки PISA -2018:
Природничо-наукова грамотність і як її розвивати
/авт. О. Козленко,
Інституту педагогіки НАПН України ж-л «Біологія і хімія в рідній школі». —
2020. – № 1 – 8 стор.
